Роман Жіля Леруа «Пісня Алабами» написаний від особи Зельди Фітцджеральд, дружини Френсіса Скотта Фітцджеральда. У 20-х роках ці двоє були найталановитішою і найвідомішою парою в США, що існувала «поза межами». Він — видатний письменник, вона — його доля, суперниця, муза, а також і «злий геній», як вважали деякі. Але Жіль Леруа у своїй книзі переконливо довів, що саме Зельда була жертвою, а Френсіс Скотт — її багаторічним нещадним катом.
У 2007 році ця книга принесла авторові Гонкурівську премію — найвищу літературну нагороду Франції.
«Зельда Фітцджеральд… Усякий, хто читав «Ніч ніжна», знає, ким стала ця жінка для свого чоловіка. Вони були надзвичайно різними. Зельда — дочка аристократів-південців, її батько був головою Верховного суду, обидва діда — сенаторами. А Френсіс Скотт — син збіднілих вихідців з Ірландії, який кинув Прінстонський університет незадовго до випускних іспитів. Перша красуня Алабами — і нікому не відомий молодший лейтенант з амбіціями великого письменника. Їм судилося полюбити одне одного, і в цій любові був незмінно присутній присмак безумства і античної трагедії…»
дядя_Андрей про Я вернусь через тысячу лет
26 04
Первая книга хорошая. Очень хорошая. Помню, как мы зачитывались ей в детстве. Да и в юности, если уж на то пошло. НО! Настораживали всё же некоторые моменты. И, чисто технические, и социологические. Представлены наброски коммунистического ………
Daist про Тимофей Грехов
25 04
Безграмотная хрень с неестественными диалогами. "жить в впроголодь" я ещё смог переварить, но от "я решил назвать его тигройд" блеванул и удалил эту писанину. На автор.тудей отзывы разрешены только от друзей и сплошь хвалебные.
2007