До цієї збірки малої прози Вільяма Батлера Єйтса (1865–1939), лідера ірландського літературного відродження, Нобелівського лавреата, увійшли твори, натхненні ірландськими віруваннями та сказаннями, вченням розенкрейцерів та іншими містичними доктринами. Головною темою оповідей, хронологія яких сягає від дохристиянських часів до сучасної авторові доби, є одвічна боротьба між духовним і природним началами. Герої книжки — поети й закохані, ченці та вчені мужі, лицарі-іоанніти і члени Ордену Алхімічної Троянди — самопосвятно служать невловному ідеалу, втіленому в містичному óбразі троянди, між пелюстками якої проглядає то позачасове видиво спіритуальної краси, то безкінечно дороге обличчя коханої жінки, то вічна душа Ірландії…
Олег Макаров. про Олигарх
02 11
«...питерский мужик, но очень большой любитель истории, особенно родного Севастополя...» так я не понял, мужик-то питерский или севастопольский?
Isais про Олигарх
02 11
Из грязи -- в князи. В прямом смысле.
И суть опуса точно соответствует этой поговорке.
Читать это -- бессмысленное убийство времени.
Олег Макаров. про Юрий Михайлович Окунев
31 10
Человек, который написал две книги и обе - о том, как писать книги?
ну штош... по крайней мере, это оригинально
decim про Народные сказки: Русские сказки [сборник litres] (Сказка)
31 10
Детского тут не больше, чем у Афанасьева. Я не имею в виду "заветные сказки", но основное собрание.
Талант художника и есть талант, но.
Тексты без приязни к людям и зверям(которые, ясно, аллегории людей). Картинки ………