Лев Шанко́вський (псевдонім — Олег Мартович; (1903—1995) - український економіст, журналіст, військовий історик-дослідник, активний учасник повстанської боротьби проти радянських і нацистських окупантів під час Другої світової війни, член-основоположник УГВР. Родом зі Стрийщини, дійсний член НТШ. Батько Ігора Шанковського.

Педагогічну й і економічну освіту здобув у Львові й Варшаві (доцент Української Економічної Високої Школи в Мюнхені 1946—9), військову освіту — в українських і польських старшинських школах. Служив в УГА й Армії УНР. Учасник І Зимового походу (1920). В 1942 — 45 брав участь у підпільній боротьбі, співзасновник і член УГВР (1944), співробітник її Закордонного Представництва в Німеччині і США, редактор журналу «Prologue» (1957—61) у Нью-Йорку і щоденника «Америка» (1968—76). Автор статей з найновішої політичної і військової історії України в різних журналах і збірках та «Історії Українського Війська» (видавництво І. Тиктора 1953), «Українська армія в боротьбі за державність» (1958), співробітник «Енциклопедії Українознавства» та «Літопису УПА».

За участь у визвольній боротьбі нагороджений Хрестом ім. С. Петлюри, Залізним Хрестом за участь у Першому зимовому поході, Пропам‘ятним Хрестом УГА і Пропам‘ятним Хрестом УПА.

Помер 1995 р. у Філадельфії, похоронений на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.